Народна легенда

На 19 грудня припадає Свято Святого Миколая.

Вважається, що діткам, які гарно поводили себе протягом року, він підкладає під подушку подарунки та солодощі, а хто не дуже добре – різочку.

ЗУСТРІЧ

З нетерпінням я чекаю —

Нині свято Миколая.

Як надворі стане темно,

Він приходить потаємно.

Святий Миколай. Українська легенда.

/Files/images/svm.jpgТо було дуже-дуже давно. Жив в однім краю, служив Господу Богу і людям єпископ Миколай. Усі знали, який він добрий та щедрий. Ще змалечку він ніколи не проходив повз людське горе. Був дуже тихим і незлостивим. Шанував своїх батьків. Молився, щоб у світі було більше справедливості, миру, добра й милосердя.

Коли не стало батьків, Миколай роздав своє майно людям, а сам став священиком. Він зробив багато добра за своє життя. А як не хотів наживати слави на чужому горі, то робив усе таємно. Жила одна бідна удова з маленькими дітьми. Скрутно їм було, голодно і холодно.

Щовечора плакала жінка, але не знала, чим порятуватися. А одного ранку застилала ліжко, аж дивиться: під подушкою лежить вузлик, набитий грішми. Як вона здивувалася! А як зраділи діти! Адже тепер мама не буде плакати, а на свята й вони отримають подарунки й солодощі. Помолилася жінка Богу, подякувала щиро за добро. Тільки пізніше здогадалася, що то все турбота Святого Миколая.

* * *

Давно-давно, ще за княжих часів, відбулась ця історія. Пізно ввечері човном по Дніпру поверталася молода родина з гостин. Тато веслував, а мати з немовлям на руках задрімала. Аж тут дитина випала з материних обіймів! Як плакала молода жінка, як страждала! Дніпро, здається, навіки поглинув маля. Мати, мов чайка-небога, квилила на човні: «Святий Миколо, врятуй моє дитя!» Тільки диво могло порятувати дитину. Горю батьків не було меж. Аж уранці в соборі Святої Софії знайшли немовля. Воно було живе і чомусь тихенько посміхалося. Ніхто не знає, як воно опинилося у храмі. Батьки ж були понадміру щасливі! Художник із Києво-Печерської Лаври навіть намалював ікону за цією історією. А в Києві та й по всій Україні будували церкви в ім'я Святого Миколая.

Хто такий Святий Миколай? Італійська легенда.

Дуже давно в Італії жив хлопець на ім'я Миколай. Одного разу він дізнався, що на околиці міста живе бідна дівчина, яка не може вийти заміж тільки тому, що не має посагу.Хлопець вирішив допомогти дівчині. Уночі він непомітно підкинув пакунок із грошима їй у вікно. Усі люди в місті вирішили, що янгол спустився з неба й допоміг закоханим. Це була найщасливіша подія в житті Миколая, він зрозумів, що його призначення — робити добро. Ще багато добрих справ зробив Миколай, але нікому про це не розповідав. Коли італійці дізналися, хто насправді цей добродій, то стали називати його святим.

Я чекаю Миколая

На березі великого моря, яке називається Середземне, стояло місто Мири. У ньому мешкало одне набожне подружжя. Чоловік і жінка жили в мирі й не сварилися. Однак дуже журилися, що не було у них дітей. Щодня вони молили Бога про це.

Бог почув їхні молитви, й у них народився хлопчик, якого назвали Миколаєм. Матуся рано навчила синочка любити Ісуса, розмовляти з Ним у молитвах. Миколай ріс допитливим і побожним хлопцем. Коли батьки померли, синові у спадок залишилось велике багатство. Миколай роздавав усе бідним, сиротам, хворим і дітям. Але робив він це таємно, так, щоб ніхто не знав. Серце святого отця Миколая схоже на зіроньку небесну, яка є дороговказом у житті. Вона показує людям шлях до Царства Небесного. Вважається, що святий отець Миколай є покровителем рибалок, мореплавців і всіх подорожуючих. Збереглися свідчення людей, які врятувалися від різних бід завдяки молитвам до Миколая Чудотворця. Він і тебе готовий вислухати у твоїй молитві. Любий друже, тепер ти знаєш таємницю про святого отця Миколая. Спробуй наслідувати його у своєму житті. Примирись з тим, кого не любиш. Найкращий спосіб перебувати у мирі з недругом — молитися до його ангела-хоронителя і робити добрі справи. Подумай, чи міг би ти зробити якусь добру справу, але так, щоб ніхто не знав.

О. Золотник

* * *

По дорозі йде дідусь з купою пакунків — Це несе вже Миколай дітям подарунки.

А хто буде маму й татка слухати щоденно, То до того Миколай прийде недаремно.

Принесе він цілі міхи найкращих гостинців, А для повної утіхи — ще й всім по ялинці.

І дівчаткам, і хлоп'яткам цукерки приносить, Ще й у Бога для усіх здоров'ячка просить.

А хто щиро Миколая слухає і любить, Того святий Миколай серцем приголубить.

Подай, Боже, нашим дітям у мирі зростати, Щастя, злагоди й любові у достатку мати.

СВЯТИЙ МИКОЛАЙ

Нічка зорі розсипає, Тихо-тихо сніг лягає,

Він до кожного віконця Диво-дивне наближає.

І Андрійко, і Марійка Кожен з них чудес чекає,

Бо готуються зустріти Час Святого Миколая.

Знають діти: Миколай Добрих, чемних поважає,

Гарним дітям у панчішку Він дарунок укладає.

Хто не слухав - тому різку Під подушкою ладнає.

Н. Яременко

ЙДЕ ДО ДІТОК МИКОЛАЙ

Через поле, через гай Йде до діток Миколай.

У білесенькій торбинці Він усім несе гостинці.

То ж бринить від щастя край — Тут ступає Миколай.

Хоч надворі і пороша, Сніться діткам, сни хороші.

Бо з дарунками в торбинці, Є чудові сни-гостинці.

М. Пономаренко

* * *

Ходить він завжди вночі Має від дверей ключі,

Знає, хто живе і де, Як себе щодня веде.

Чемним діткам, хоч потроху,

В чобітки та у панчохи Він кладе потішки,

А нечемним - мишки! Хто це?

Швидко відгадай! Це наш любий... (Миколай)

І. Бевз

ЗИМОВА КОЛИСАНКА

Відшуміли весни, Віддзвеніло літо,

Попрощалась з нами Осінь сумовито...

Вже зима холодна Проситься до ґанку

І співає стиха Свою колисанку:

Спи, свята землице, Із озиминою,

Вас тепленько вкрию Диво-пеленою.

Сніговим кожухом Вкрию стан чарівний,

На той рік щоб мали Урожай добірний.

Зимонько чудова, Зимонько завзята,

Ти щораз приносиш Нам великі свята:

На Андрія — жарти, Миколай — гостинці...

Ще й Різдво Христове — Вогні на ялинці.

М. Баліцка

Кiлькiсть переглядiв: 69